Батьки і діти - це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль,

Це  - сонце і тепло, сніги й морози,

Мед  на вустах й на вічні рани сіль.

Як на троянді - колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти...

Чому таке трапляється, на жаль?

Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому, водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда й печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває,

Й запам’ятати треба, в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш день і ніч.

А діти - це і щастя. і турбота,

Відповідальність і тривога теж,

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка не має меж.

 

 

Учити дитину вчитися

 

 

 

 

 

 

Щоб навчити дитину вчитися, важливо сформувати в неї:

• уміння правильно організувати своє робоче місце;
• уміння планувати майбутню діяльність (визначити мету роботи, відбирати необхідні прийоми її виконання, з’ясувати їх послідовність, контролювати хід  роботи згідно з накресленим планом);

• уміння визначити головні й другорядні ознаки (у процесі навчання школярі дізнаються, що всі ознаки, притаманні певному предмету, поділяються на головні і другорядні. Головні - це ті, що завжди належать предмету, без яких він не може існувати. Другорядні - в одному випадку можуть належати певному об’єкту, а в іншому - ні);

• уміння точно дотримувати вказівок дорослих;

• навички користування підручником (дитина повинна вміти швидко знаходити ті сторінки, на яких працюватиме);

• уміння контролювати виконану роботу.

 

Основні правила батьківської поведінки в організації навчання

 

 

1. Сприяйте дитячій самостійноті. Чим більше ви її (самостійності) вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне виявлення помилок.

2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до самостійного пошуку роз’вязання проблем. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання. Допомагайте їй підказками, але не надавайте головного рішення.

3. Дайте своїй дитині можливість працювати над матеріалом удома.

4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою.

5. Не ставте перед своєю дитиною надмірних вимог, щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя.

6. Будьте як вихователі зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ДІТЯМ УЧИТИСЯ

1. Намагайтеся займатися з дитиною таким чином, щоб вона не нудьгувала під час занять.

Інтерес - найкраща з мотивацій.

2. Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї згодом або запропонуйте дитині легший варіант завдання.

3. Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.

4. Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.

5. У заняттях із дитиною доречно знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона постійно крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відрізок часу.

6. Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.

7. Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполеглевість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.